Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
насмішкуватий — 1) (який полюбляє насміхатися), глузливий, смішкуватий; іронічний (схильний до іронії); глумливий (який глумиться з кого / чого н.); єхидний (схильний до злісної, уїдливої іронії) 2) (який містить у собі / виражає насмішку), глузливий,… … Словник синонімів української мови
посмішкуватий — а, е, розм. Те саме, що насмішкуватий … Український тлумачний словник
смішкуватий — а, е, розм. 1) Який любить насміхатися, глузувати, схильний до насмішки; насмішкуватий. 2) Який виражає насмішку … Український тлумачний словник
напівнасмішкуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
насмішкуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
посмішкуватий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
усмішкуватий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
витрішкуватий — а, е. 1) Дуже опуклий, випнутий з орбіт (про очі). 2) Який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі … Український тлумачний словник
напівнасмішкуватий — а, е. Якому властивий відтінок насмішки … Український тлумачний словник
насмішкуватий — а, е. 1) Який любить насміхатися, глузувати; схильний до насмішок. 2) Який містить, виражає, виявляє насмішку … Український тлумачний словник
